Після вивчення у 8 класі твору Мігеля Сервантеса "Дон Кіхот"
запропонувала написати дітям твір-мініатюру
Я
вважаю, що в наш час, коли зла на землі незміряно, його потрібно викорінювати.
Саме для цього потрібні донкіхоти. Але Дон Кіхот з твору Мігеля Сервантеса не
зміг знищити зло. Власне кажучи, він з ним і не боровся. Завдяки його фантазії
та начитаності лицарських романів, він уявляв різних велетнів, драконів та
бився з ними.
Насправді
донкіхоти повинні жити реальністю, а не лицарськими романами. Потрібно робити
добро, залучати інших людей до цієї справи. Якщо люди будуть добрими,
робитимуть добрі вчинки, то поступово все зло зникне.
Я вважаю, що донкіхоти повинні бути в різні часи, але жити реальністю.
Я вважаю, що донкіхоти повинні бути в різні часи, але жити реальністю.
Андрєєв Аркадій
***
«Дон
Кіхот» - це великий роман видатного письменника Мігеля де Сервантеса Сааведра.
Письменник задумав цей твір як пародію на лицарські романи. Він прагнув
висміяти захоплення ними людей, їх недоречність і шкідливість.
Головний
герой твору - це підстаркуватий чоловік, який надмірно захопився романами про
часи лицарства. На мою думку, він увесь пройнятий відданістю своєму ідеалові,
задля якого він пішов на дуже дивні вчинки. Герой твору прагнув увіковічити і
зберегти ідеал його душі. На перший погляд, здається, що ідеал створений буйною
уявою та фантазією Дон Кіхота. Саме в цьому полягає комічність образу Дон
Кіхота. Але є ще й дуже світла і чиста сторона головного героя: Дон Кіхот живе
для інших, для знищення зла і процвітання добра. Він є втіленням певних якостей
людського духу, тому й став «вічним образом». Через це, я вважаю, що донкіхоти
потрібні і в наш час для того, щоб допомогти людям відродити в їхніх душах
іскру доброти та боротися зі злом, яке, на мою думку, в наш час панує на землі.
Але вони повинні бути трішки інакшими. Донкіхотство повинно жити в душі і
розпалювати її тільки для добрих вчинків. Дон Кіхот не повинен для сучасних
людей стати ідеалом, якому вони хочуть наслідувати, вдягаючи різні обладунки.
Насамперед, люди, що хочуть творити «добро Дон Кіхота», повинні пам’ятати, що
вони живуть не в час лицарства, а в зовсім іншому світі. Не те добро, що
роблять задля вигоди, а те, що лине від серця.
Ліченко Анна
***
Я
вважаю, що в наш час донкіхоти не потрібні: якби люди почали діяти так, як Дон
Кіхот, то злочинці були б уже на волі. Адже Дон Кіхот був дуже довірливим і
коли зустрів злочинців, яких солдати вели на галери, вирішив, що вони ні в чому
не винні і, побивши солдат, звільнив їх. Та хоч Дон Кіхот і мав добрі наміри,
коли звільняв злочинців, від цього краще не стало: злочинці, опинившись на
волі, побили Дон Кіхота і вкрали дещо з його одежі. Звісно, в наш час потрібні
добрі, щирі люди, які намагалися б допомогти іншим, але вони мають бути
виваженими і мати здоровий глузд, на відміну від Дон Кіхота, у якого
звичайнісінькі вітряки перетворювалися на велетнів, а мідниця перукаря на
знаменитий Мамбріновий шолом.
Отож,
зараз потрібні не донкіхоти, а звичайні чесні люди, які б боролися зі злом, а
не з вітряками.
Ганіч Зорина
***
Це питання
актуальне і в наш час, хоч цей твір було написано ще в XVI столітті.
Чи
потрібні донкіхоти в наш час? Звичайно, так. В образі Дон Кіхота можуть постати
президенти, народні депутати, працівники різних служб. Але не з такою уявою, як
у нашого відважного гідальго. Щоб була спільна мета і спільні ідеали - мир і
справедливість на землі. Саме до цього прагнув Дон Кіхот, саме цього хотів, але
в нього не завжди виходило. Може через те, що він був божевільним, а може через
те, що в нього не було прихильників, однодумців, людей із спільною метою -
боротися за мир і справедливість. Адже Дон Кіхот - чесна, благородна, мужня
людина. Найважливіші його риси - готовність до самопожертви заради людей,
непохитна віра в перемогу справедливості й добра.
Народжений
певними умовами, Дон Кіхот водночас зосереджує в собі важливі риси людського
характеру. Протягом багатьох століть цей образ сприймається читачами всього
світу як символ нескореності людського характеру, духу. Взірець високого
служіння правді, добру, готовності до самопожертви заради шляхетних ідеалів.
Гелюненко Юрій
***
«Дон
Кіхот» - одна з кращих робіт видатного письменника Мігеля де Сервантеса
Сааведра. Це пародія, яка висміює ідеї лицарства.
Головний
герой цього роману - представник провінційного збіднілого дворянства, який
замкнувся у своїх стінах і погано уявляє, що відбувається навколо, але має
дворянські уявлення про честь і лицарство. На мою думку, головна проблема Дон
Кіхота в тому, що він живе не таким, як він є, а постійно хоче бути схожим на
інших людей. Це відбулося
тому, що головний герой перечитав дуже багато лицарських романів, які
затьмарили йому розум, і він хотів бути схожими на лицарів. Але є в нього і
багато добрих якостей: він живе не заради себе і безкорисливо творить добро. Як
личить лицареві, Дон Кіхот вирушає у мандри зі зброєносцем Санчо Пансою, який
дуже не схожий на лицаря. Він честолюбний, бо пішов із Дон Кіхотом, коли той
пообіцяв зробити його губернатором острова, але більш розсудливий і
раціональніше за Дон Кіхота.
Я вважаю, що в наш час, де так багато зла, вічний образ
Дон Кіхота необхідний.
Лісовський Олександр
Немає коментарів:
Дописати коментар